Домівка метелика
Одного
разу, наше знайоме Жабенятко, роздивляючись гарні, пахкі квіти, помітив у їх
середині маленького різнокольорового
метелика.
«Що
ти тут робиш?» – спитало Жабеня.
«Це моя домівка», - відповів метелик.
«Але , іноді, мені у ній буває дуже страшно!»
«Чому?» - захвилювався Жабенятко.
«Тому що високо-високо над землею
бувають хмари, сині-сині. Ці великі сині
хмари хтось постійно кудись гонить. Моя домівка починає клонитися до землі все
нижче-нижче, а може і зовсім зламатися. Від такої швидкості у мене обертається
голова. Того, хто гонить хмари на небі кличуть «Буркутун». Хто ж він такий?» Жабенятко задумався…
Допоможемо
нашому знайомому вгадати цього «Буркутуна».
Виявимо, з
якої причини він так швидко рухається?
Від чого
залежить його сила?
Народна
мудрість:
«Поганий той вітер, що добра не
приносить» (поясніть це);
«Вітер не піймаєш, дим не заховаєш»
(напрям вітру визначається по тому, звідки він дме, а не куди»);
«Кожний вітер по-своєму дме»
(визначаємо швидкість вітру);
Повір’я:
В Україні, наприклад, у давні часи
вітер пояснювали так. Із чотирьох протилежних сторін світу стоять чотири людини
з величезними вусами й губами і постійно дмуть один до одного. Якщо котрийсь із
цих чотирьох велетнів дме сильніше від інших, то з того боку й буває вітер.
(Подібне уявлення відображає типову для території нашої країни часту зміну
вітрів.)
Комментариев нет:
Отправить комментарий