Вітер

Домівка метелика

Одного разу, наше знайоме Жабенятко, роздивляючись гарні, пахкі квіти, помітив у їх середині маленького різнокольорового  метелика.

«Що ти тут робиш?» – спитало Жабеня.

«Це моя домівка», - відповів метелик. «Але , іноді, мені у ній буває дуже страшно!»

«Чому?» - захвилювався Жабенятко.

«Тому що високо-високо над землею бувають  хмари, сині-сині. Ці великі сині хмари хтось постійно кудись гонить. Моя домівка починає клонитися до землі все нижче-нижче, а може і зовсім зламатися. Від такої швидкості у мене обертається голова. Того, хто гонить хмари на небі кличуть «Буркутун». Хто ж він такий?» Жабенятко задумався…

         Допоможемо нашому знайомому вгадати цього «Буркутуна».

         Виявимо, з якої причини він так швидко рухається?

         Від чого залежить його сила?

Народна мудрість:

         «Поганий той вітер, що добра не приносить» (поясніть це);

         «Вітер не піймаєш, дим не заховаєш» (напрям вітру визначається по тому, звідки він дме, а не куди»);

         «Кожний вітер по-своєму дме» (визначаємо швидкість вітру);

Повір’я:

         В Україні, наприклад, у давні часи вітер пояснювали так. Із чотирьох протилежних сторін світу стоять чотири людини з величезними вусами й губами і постійно дмуть один до одного. Якщо котрийсь із цих чотирьох велетнів дме сильніше від інших, то з того боку й буває вітер. (Подібне уявлення відображає типову для території нашої країни часту зміну вітрів.)